-
-
P.Kulish (NT) (1871) -
-
1
|Gálatas 2:1|
Потім, по чотирнайцятя лїтах, пійшов я знов у Єрусалим із Варнавою, взявши з собою й Тита.
-
2
|Gálatas 2:2|
А пійшов я по відкриттю, і предложив їм благовісте, котре проповідую між поганами, тільки па самоті, значнішим, чи не марно я ходжу або ходив.
-
3
|Gálatas 2:3|
Та й Тит, що був зо мною, не був, яко Грек, примушений обрізатись.
-
4
|Gálatas 2:4|
А лжебратам, що крадькома ввійшли, щоб підгледіти волю нашу, що маємо в Христї Ісусї, щоб нас підневолити,
-
5
|Gálatas 2:5|
ми анї на годину не поступились, порючись, щоб істина благовістя пробувала в вас
-
6
|Gálatas 2:6|
Від тих же, що здають ся чим бути (які вони колись були, менї байдуже: Бог не дивить ся на лице чоловіка); ті (кажу), що здають ся чим бути), на мене нїчого не наложили.
-
7
|Gálatas 2:7|
Нї, противно, зрозумівши, ще звірено менї благовісте необрізання, яко ж Петрові обрізання:
-
8
|Gálatas 2:8|
(хто бо допоміг Петрові до апостольства обрізання, допоміг і менї між поганами;)
-
9
|Gálatas 2:9|
і пізнавши благодать, дану менї, Яков, та КиФа, та Йоан, що здавали ся стовпами, дали правицї менї та Варнаві на товаришуванне, щоб ми (були) для поган, а вони для обрізання;
-
10
|Gálatas 2:10|
тільки щоб ми вбогих памятали, про що й я дбав, щоб се чинити.
-
-
Sugerencias
Haga clic para leer 1 Corintios 5-7