-
-
P.Kulish (NT) (1871) -
-
1
|Lucas 17:1|
Рече ж до учеників: Не можна не прийти поблазням; горе ж, через кого приходять!
-
2
|Lucas 17:2|
Лучче б йому було, коли б жорно млинове почеплено на шию йому, та й укинуто в море, нїж щоб зблазнив одного з малих сих.
-
3
|Lucas 17:3|
Озирайтесь на себе. Коли погрішить проти тебе брат твій, докори йому й коли покаєть ся, прости йому.
-
4
|Lucas 17:4|
І коли сїм раз на день погрішить проти тебе, й сїм раз на день обернеть ся до тебе, кажучи: Каюсь; прости йому.
-
5
|Lucas 17:5|
І казали апостоли Господеві: Прибав нам віри.
-
6
|Lucas 17:6|
Рече ж Господь: Коли б ви мали віру з зерно горчицї, то сказали б щовковинї оцій: Викоренись і посадись у морю, то послухала б вас.
-
7
|Lucas 17:7|
Хто ж з вас, слугу мавши, ратая чи пастуха, як ійде з поля, скаже йому зараз: Прийшовши сїдай їсти?
-
8
|Lucas 17:8|
А чи не скаже йому: Наготов менї що вечеряти, та підперезавшись послугуй менї, поки їсти му та пити му, а потім їсти меш і пити меш ти?
-
9
|Lucas 17:9|
Чи дякує тому слузї, що зробив, що звелено йому?
-
10
|Lucas 17:10|
Так і ви, коли зробите все, що звелено вам, кажіть: Що слуги ми нікчемні; бо, що повинні зробити, вробили.
-
-
Sugerencias
Haga clic para leer Números 22-24